- дурний
- I
(розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також — який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий, пустолобий, твердолобий, туполобий, міднолобий, несповна розуму, кручений, тупорилий, дурноверхий, пришелеп(к)уватий, прителепкуватий; дурнуватий, придуркуватий, недоумкуватий, дубуватий, тумануватий, благуватий— Пор. божевільний, обмежений I, 2) II
Словник синонімів української мови. 2014.